- трембіта
- [треимб’і/та]
-тие, д. і м. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
трембіта — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трембіта — музикальний інструмент гуцулів, довга сурма з дерева і кори [III,IV] Треба б перевірити, чи гуцульська трембіта дійсно «з дерева й кори», як сказано в поясненнях (791). Бойківська, наприклад, трембіта зроблена тільки з двох вижолоблених кусків… … Толковый украинский словарь
трембітар — (21, 450) – “гуцул, що грає на трембіті”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
трембітати — (21, 440) – “грати на трембіті”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
трембітанник — іменник чоловічого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
трембітання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
трембітар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
трембітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
трембітка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
трембітовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
трембіточка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови